У міру того, як світ електрифікується, нафтогазова промисловість розраховує на пластик, щоб забезпечити прибутки в майбутньому. Але не за участю Джейкоба Натана, якщо він матиме на це вплив.
Натан почав шукати спосіб розкладати пластик, коли ще навчався в старшій школі. Тепер, як засновник і генеральний директор Epoch Biodesign, він знайшов спосіб використовувати серію ферментів, щоб “перетворити ці неприродні відходи” у форму, готову для виробництва нового пластику, розповів він TechCrunch.
“Для нас тюк текстилю є еквівалентом бареля нафти”, — сказав Натан, маючи на увазі, що відходи тканини, а не нафта, є сировиною, з якою працює Epoch. І, на відміну від бареля нафти, ціна цієї сировини не залежатиме від щотижневих примх світових лідерів.
Підхід Epoch зосереджений на розкладанні споживчих пластикових відходів (до та після використання) на мономери — базові будівельні блоки, з яких виготовляється пластик. Для цього компанія покладається на ферменти — молекулярні механізми клітин. Але оскільки біологія може бути непередбачуваною, компанія використовує лише ферменти, а не мікроорганізми, які їх виробляють. Для отримання сполук Epoch співпрацює з промисловими постачальниками, які вже виробляють ферменти тоннами.
Використовуючи каскад ферментних обробок, Epoch може відновити понад 90% бажаних мономерів. “Єдине, що залишається після нашого процесу, — це барвники, які вловлюються і можуть бути оброблені окремо”, — сказав Натан.
Процес спочатку застосовується до нейлону 6,6, високоміцного синтетичного матеріалу, який використовується в усьому: від одягу до подушок безпеки, килимів та альпіністських мотузок.
“Це оригінальне синтетичне волокно. Те, що готували хлопці з DuPont. Причина, чому ми досі його використовуємо, полягає в тому, що він дуже добре виконує свою роботу. Ми не можемо повністю замінити його у всіх цих застосуваннях”, — сказав Натан.
Час не може бути кращим, сказав Натан. “За останні пару тижнів ціна на прекурсори для нейлону 6,6 та інших матеріалів стрибнула на спотовому ринку аж на 150%”, — зазначив Натан. Починаючи з відходів текстилю, а не нафти, Epoch може повністю уникнути цієї волатильності. “Коли ми відокремлюємо виробництво матеріалів від видобутку, переробки та волатильності, що походять від викопного вуглецю, ми можемо створити набагато більшу стабільність”.
Ця пропозиція знайшла відгук у інвесторів, включаючи гіганта одягу Lululemon, який сам виробляє гори одягу з пластику. Lululemon нещодавно взяв участь у раунді фінансування на 12 мільйонів доларів, до якого також увійшли Extantia, Happiness Capital, Kompas VC та Leitmotif.
Залучені кошти допоможуть профінансувати демонстраційний об’єкт поблизу Імперського коледжу Лондона; компанія планує після цього створити комерційний об’єкт, який, як очікується, запрацює у 2028 році і зможе виробляти 20 000 метричних тонн мономерів на рік.
Після того, як цей об’єкт вийде на повну потужність, Натан сказав, що Epoch може почати роботу над переробкою інших видів пластику. Технологію “можна перепрофілювати для різних типів матеріалів і пластмас”, — сказав він. “Нейлон 6,6 досягне зрілості раніше за інші, але у нас є кілька цікавих розробок у планах”.
Залишити відповідь